Header

Якщо Ви вагітні і не хочете продовжувати вагітність, у Німеччині дозволяється перервати вагітність.

Для цього існують закони:

• Аборт може робити тільки лікар-гінеколог.
• Принципово аборт можна робити лише до дванадцятого тижня після запліднення яйцеклітини.
• Перед тим, як зробити аборт, Ви повинні отримати консультацію в консультаційному центрі з питань вагітності (вирішення конфліктів). Одразу після консультації Ви отримаєте талон, що підтверджує, що Ви були на консультації. Талон, що підтверджує , що Ви були на консультації – це документ. Талон підтверджує, що Ви були в консультаційному центрі. Талон, що підтверджує, що Ви були на консультації, потрібен для того, щоб гінеколог міг зробити аборт. Існують також консультаційні центри, які не видають талони, що підтверджують, що Ви були на консультації: Благодійна організація Римо-католицької церкви Caritas і жіноча соціальна служба від католицької церкви не видають талонів про консультації, але консультують щодо конфліктних ситуацій у період вагітності. Консультаційні центри у Вашому регіоні можна знайти тут.
• Гінеколог може перервати вагітність лише через три дні після консультації, щоб у Вас було достатньо часу для прийняття рішення.
• Якщо Вам 16 років і більше, Ви можете самі вирішити, чи хочете Ви зберегти вагітність чи ні.
• Якщо Вам від 14 до 16 років, гінеколог оцінить, чи достатньо Ви зрілі для самостійного прийняття рішень. Якщо лікар вважає, що Ви недостатньо зрілі, Ваші батьки повинні дати згоду на аборт. Ваші батьки повинні сказати лікарю, що вони згодні.
• Якщо Вам менше 14 років, Ваші батьки повинні дати згоду на аборт. Ваші батьки повинні сказати лікарю, що вони згодні.
• Ніхто не може змусити Вас зробити аборт, якщо Ви цього не хочете. Однак жодну жінку не можна змушувати доношувати вагітність.

En Allemagne, si vous êtes enceinte et ne souhaitez pas poursuivre votre grossesse, vous pouvez interrompre votre grossesse.
Cette décision est encadrée par la loi :

• Un avortement peut être pratiqué uniquement par un(e) gynécologue.
• D’une manière générale, l’avortement n’est autorisé que jusqu’à la douzième semaine suivant la fécondation de l’ovule.
• Avant un avortement, vous devez vous rendre à un entretien-conseil auprès d’un centre d’assistance grossesse (en détresse). À la fin de l'entretien, on vous remet une attestation.
• Celle-ci est un document officiel. Elle prouve que vous vous êtes rendue dans un centre d’assistance grossesse. Vous devrez la remettre au gynécologue en cas d’avortement.
• Il existe également des centres d’assistance qui ne délivrent pas d’attestation : les associations « Caritas » et « Sozialdienst Katholischer Frauen » [Service social des femmes catholiques] ne délivrent pas d’attestations, mais elles donnent des conseils dans les cas de grossesse non désirée. Vous pouvez trouver des listes de centres d’assistance ici.
• Le/la gynécologue ne peut procéder à l’avortement qu’une fois passé un délai de 3 jours après l’entretien conseil, pour vous laisser le temps de prendre votre décision.
• Si vous avez 16 ans ou plus, vous prendrez vous-même la décision de mener ou non votre grossesse à terme.
• Si vous avez entre 14 et 16 ans, c’est le/la gynécologue qui évalue si vous êtes suffisamment mûre pour prendre vous-même la décision. Si le médecin estime que vous n'êtes pas suffisamment mûre, vos parents doivent être d’accord avec la décision d’avorter. Vos parents doivent communiquer leur accord au médecin.
• Si vous avez moins de 14 ans, vos parents doivent être d’accord avec la décision d’avorter. Vos parents doivent communiquer leur accord au médecin.
• Personne ne peut vous obliger à avorter si vous ne le souhaitez pas. À l’inverse, personne ne peut forcer une femme à mener une grossesse à terme si elle ne le souhaite pas.