Eine chirurgische Geburt wird auch als Kaiserschnitt bezeichnet. Während einer chirurgischen Geburt macht die Ärztin/der Arzt einen Schnitt am Bauch der Frau, um das Baby herauszuholen.
Manchmal ist der Kaiserschnitt geplant. In diesem Fall wissen Sie bereits, dass Sie einen Kaiserschnitt haben werden. Zum Beispiel, weil das Baby nicht mit dem Kopf nach unten liegt oder zu groß für das Becken ist.
Es kann aber auch sein, dass während der Geburt Probleme auftreten, die ein Risiko für Sie und das Baby bedeuten. Dann ist ein Kaiserschnitt nötig.
Selten gibt es einen Notfall, bei dem ein Kaiserschnitt sofort nötig ist. Zum Beispiel, wenn Ihr Leben oder Ihr Baby akut in Gefahr sind.
Bei einem geplanten Kaiserschnitt gehen Sie morgens ins Krankenhaus. Sie dürfen mindestens sechs Stunden vorher nichts essen und nichts trinken. Sie werden auf die Operation vorbereitet. Zum Beispiel ziehen Sie Krankenhauskleidung an, legen Ihren Schmuck ab und entfernen Ihr Make-up.
Die Anästhesistin/der Anästhesist gibt Ihnen zur Betäubung eine Peridural-Anästhesie (PDA). Das ist eine Injektion in den unteren Rücken. Die Injektion können Sie im Sitzen oder Liegen bekommen. Manchmal wird auch ein kleiner Schlauch über die Spritze eingeführt. Dann können Sie wiederholt Betäubungsmittel erhalten.
Während des Kaiserschnitts kann Ihre Partnerin/Ihr Partner oder eine andere Person Ihrer Wahl bei Ihnen bleiben. Die Ärztin/der Arzt macht einen Schnitt in den Bauch, unmittelbar über dem Schamhaar. Sie spüren keine Schmerzen, aber Sie spüren, dass an Ihnen operiert wird.
Die Ärztin/der Arzt holt das Baby heraus. Die Nabelschnur wird durchtrennt. Das Baby wird von einer Kinderärztin/einem Kinderarzt in Empfang genommen und untersucht. Dann wird der Schnitt am Bauch der Mutter wieder verschlossen. Der ganze Eingriff dauert bis zu einer Stunde.
Wenn Sie einen Notfall-Kaiserschnitt haben,
- bekommen Sie eine Vollnarkose statt einer (lokalen) Peridural-Anästhesie (PDA),
- kann Ihre Partnerin/Ihr Partner oder eine andere Person nicht dabei sein.
Оперативні пологи також називають кесаревим розтином. Під час оперативних пологів лікар робить розріз на животі жінки, щоб дістати дитину.
Іноді кесарів розтин проводять прогнозовано. У такому разі Ви вже знаєте, що Вам будуть робити кесарів розтин. Наприклад, через те, що дитина не лежить голівкою вниз або дитина занадто велика для тазу.
Але також можливо, що під час пологів можуть виникнути проблеми, які становитимуть ризик для Вас і дитини. Тоді необхідно робити кесарів розтин.
Невідкладна ситуація, коли потрібен негайний кесарів розтин, трапляється рідко. Наприклад, якщо Ваше життя або Ваша дитина знаходяться у великій небезпеці.
Якщо у Вас запланований кесарів розтин, Ви їдете в лікарню вранці. Перед операцією не можна їсти і пити щонайменше шість годин. Вас будуть готувати до операції. Наприклад, Ви переодягаєтеся в лікарняні халати, знімаєте прикраси та змиваєте макіяж.
Анестезіолог зробить Вам епідуральну анестезію (ЕПА) для знеболення. Це ін’єкція в нижню частину спини. Робити ін’єкцію можна в положенні сидячи або лежачи. Іноді поверх шприца вставляють невелику трубку. У такому разі Ви зможете отримати знеболювальне повторно.
Під час кесаревого розтину з Вами може залишатися Ваша партнерка/Ваш партнер або інша особа на Ваш вибір. Хірург робить розріз на животі безпосередньо над лінією лобкового волосся. Ви не відчуваєте болю, але відчуваєте, що Вам роблять операцію.
Лікар дістає дитину. Перерізається пуповина. Малюка приймає та оглядає педіатр. Потім розріз на животі матері зашивають. Вся процедура триває до години.
Якщо у Вас екстрений кесарів розтин,
- Ви отримуєте загальну анестезію замість (місцевої) епідуральної анестезії (ЕПА),
- Ваша партнерка/Ваш партнер або інша людини не можуть бути поруч.