Аналіз на ВІЛ може показати, чи заразилися Ви ВІЛ чи ні.
Після зараження вірусом ВІЛ організм виробляє антитіла. Антитіла часто можна точно виявити вже через шість тижнів, як правило, не пізніше ніж через три місяці.
Щоб тест на ВІЛ міг з упевненістю показати, наявність у Вас ВІЛ-інфекції, потрібно почекати принаймні шість тижнів після ситуації із підвищеним ризиком – для деяких аналізів навіть три місяці.
Запитайте лікаря, чи можете Ви здати аналіз вже через шість тижнів.
Аналіз проходить наступним чином:
- Лікар візьме у Вас зразок крові та відправить до лабораторії.
- Лабораторія буде шукати антитіла та компоненти вірусу у Вашій крові.
- Лікар отримає результати лабораторного дослідження приблизно через тиждень.
- Результати Вам пояснить лікар. Лікар обговорить з Вами, що Ви тепер можете зробити.
Експрес-тест
Якщо Ви не хочете чекати на результат тесту тиждень, Ви можете зробити експрес-тест. Цей тест дає результат швидше, але він не такий точний. Ось чому ці тести показують, чи заразилися ви ВІЛ, лише через три місяці після ситуації підвищеного ризику:
- Лікар візьме у Вас зразок крові. Через 30 хвилин Ви отримаєте результат.
- Якщо ВІЛ не виявлено, то у Вас точно немає ВІЛ у крові. Ви не інфіковані ВІЛ.
- Якщо у Вашій крові виявлено ВІЛ, необхідно зробити другий тест, щоб підтвердити результат і отримати повну впевненість.
- Результат тесту-підтвердження та детальну консультацію Ви отримаєте приблизно через тиждень.
Самостійна перевірка
Віднедавна у Німеччині Ви можете самостійно купити тести на ВІЛ та скористатися ними для перевірки на ВІЛ. Ви берете невелику кількість крові у себе. Ви побачите результат вже через 15–30 хвилин. Ці тести також лише через три місяці після ситуації підвищеного ризику покажуть, чи були ви інфіковані ВІЛ чи ні.
Деякі тести для самостійної перевірки можуть показувати, що ви ВІЛ-позитивні, навіть якщо у Вас немає ВІЛ-інфекції. Тому використовуйте лише ті тести для самостійної перевірки, які мають позначку CE і які дозволено використовувати на території Європи. Більше інформації про самостійну перевірку на ВІЛ німецькою мовою знаходиться на www.pei.de/hiv-selbsttests.
Важливо!
Незалежно від того, яку процедуру перевірки Ви використовуєте: Якщо результат тесту позитивний, лікар-спеціаліст повинен зробити другий тест (= тест для підтвердження). Тільки після цього Ви точно дізнаєтеся, чи є Ви ВІЛ-позитивною/-им або тест дав невірний результат. Якщо Ви ВІЛ-позитивні, лікар проведе додаткові аналізи і Вам дадуть ліки від ВІЛ.
З лікарем можна розмовляти відверто. Без Вашого дозволу лікар нікому не може надавати жодної інформації про Вас. Навіть членам Вашої родини чи партнерці/-у. Лікарю заборонено за законом говорити іншим людям про Вас (конфіденційність).
Якщо Ви хочете здати аналізи анонімно (не називаючи свого імені), Ви можете звернутися до департаменту охорони здоров’я (Gesundheitsamt) чи консультаційного центру з ВІЛ/СНІДу у Вашому місті. В органах охорони здоров'я (Gesundheitsamt) є перекладачі, які допоможуть Вам з розмовою. Консультація та обстеження у відділі охорони здоров'я часто є безкоштовними.
Результат тесту Ви дізнаєтеся під час консультації. Там Ви можете поставити будь-які запитання та отримати відповіді від лікаря.
Un test de dépistage du VIH permet de savoir si vous avez été contaminé(e) ou non par le VIH.
Après une contamination par le VIH, le corps produit des anticorps. Ces anticorps peuvent souvent déjà être détectés dans le sang dans un délai de six semaines, et avec certitude trois mois au maximum après la contamination.
Pour que le test de dépistage du VIH soit fiable, il est préférable d’attendre au moins six semaines pour le faire si vous avez pris un risque – voire même trois mois pour certains tests.
Consultez un médecin pour savoir si vous pouvez faire le test au bout de six semaines.
Le test se déroule comme suit :
- Le médecin vous prélève un échantillon de sang et l’envoie à un laboratoire d’analyse.
- Le laboratoire recherche la présence d’anticorps et de constituants du virus dans votre sang.
- Le médecin reçoit le résultat du test du laboratoire environ une semaine plus tard.
- Le médecin vous explique le résultat et discute avec vous des étapes suivantes.
Test rapide
Si vous ne voulez pas attendre une semaine pour obtenir les résultats du test, vous avez la possibilité de faire un test rapide. Ce test livre un résultat plus rapide, mais il n’est pas aussi précis. Un test rapide ne peut déterminer que trois mois après une prise de risque si vous avez ou non été contaminé par le VIH.
- Le médecin vous prélève un échantillon de sang. Vous obtenez le résultat en 30 minutes.
- Si on ne trouve pas de trace de VIH, vous n’avez pas de VIH dans le sang. Vous n’avez pas d’infection à VIH.
- Si on trouve des traces de VIH dans votre sang, un deuxième test doit être réalisé pour confirmer le résultat et avoir une certitude.
- Vous obtenez le résultat du test de confirmation et des conseils détaillés environ une semaine plus tard.
Autotest
Depuis peu en Allemagne, on peut acheter un autotest VIH et se vérifier soi-même si l’on a été contaminé par le VIH. On se prélève alors soi-même une petite quantité de sang. On peut lire le résultat après 15 à 30 minutes. Comme le test rapide, l’autotest ne permet de déterminer de manière fiable si on a ou non été contaminé par le VIH que trois mois après une prise de risque.
Certains autotests peuvent indiquer que vous êtes séropositif(-ve) alors que vous n’avez pas été contaminé par le VIH. Ainsi, il est recommandé d’utiliser seulement les autotests portant le label CE et donc autorisés à la vente en Europe. D’autres informations sur les autotests VIH sont disponibles en allemand sur le site Internet www.pei.de/hiv-selbsttests.
Important !
Quel que soit le test que vous utilisez : si le résultat est positif, vous devez consulter un médecin spécialisé qui fera un deuxième test (= test de confirmation). C’est seulement à ce moment-là que vous saurez avec certitude si vous avez été contaminé ou si le test a indiqué un faux résultat. Si vous êtes séropositif(-ve), le médecin procédera à des examens complémentaires et vous prescrira des médicaments contre le VIH.
Vous pouvez parler à un médecin en toute confiance. Le médecin n’a pas le droit de transmettre des informations vous concernant à quelqu’un d’autre sans votre autorisation – même s’il s’agit d’un membre de votre famille ou de votre partenaire. Il/elle est tenu/e par la loi de respecter votre vie privée (secret médical).
Si vous souhaitez faire le test de manière anonyme (sans donner votre nom), vous pouvez vous adresser à un dispensaire (Gesundheitsamt) ou à un centre spécialisé VIH/SIDA dans votre ville. Les dispensaires peuvent mettre à votre disposition une personne qui vous aide à communiquer dans votre langue avec des interlocuteurs parlant allemand. Les conseils et le test de dépistage sont souvent gratuits dans les dispensaires.
Les résultats du test vous seront expliqués lors d’un entretien. Vous pourrez alors poser toutes vos questions et avoir les réponses du médecin.