En el parto natural, el bebé llega al mundo a través de la vagina de la madre. La mayoría de los bebés nacen así.
El parto quirúrgico también se conoce como cesárea. La cesárea se realiza con anestesia para que la mujer no sienta dolor. El médico o la médico efectúa un corte en el vientre de la mujer, justo por encima del vello púbico. Después, saca al bebé a través de ese corte.
Razones para practicar una cesárea
Estas son algunas de las razones más frecuentes para practicar una cesárea:
- Que la cabeza del bebé sea demasiado grande para pasar a través de la pelvis materna.
- Que la placenta bloquee la entrada del útero (cuello uterino) o se desprenda antes de tiempo.
- Que una parte del cordón umbilical se haya salido por la entrada del útero pasando a la vagina. Esto puede provocar la asfixia del bebé.
- Que el bebé no esté colocado con la cabeza hacia abajo.
- Que venga más de un bebé.
- Que la madre tenga el VIH.
- Que la madre o el bebé tengan otras enfermedades que hagan imposible un parto natural.
Під час пологів дитина проходить крізь піхву матері і з’являється на світ. Більшість дітей народжуються таким чином.
Оперативні пологи також називають кесаревим розтином. При цьому жінка отримує анестезію, щоб не відчувати болі. Хірург робить розріз безпосередньо над лінією лобкового волосся на животі жінки. Крізь цей розріз виймають дитину.
Показання до кесаревого розтину
Ось деякі з найчастіших показань до кесаревого розтину:
- Головка дитини завелика для проходження крізь таз матері.
- Плацента розташована перед зівом матки (шийкою матки) або плацента відділяється занадто рано.
- Частина пуповини вийшла крізь зів матки і лежить у піхві. Дитина може через це задихнутися.
- Дитина розташована не головою донизу.
- Дітей більше ніж одна.
- Мати має ВІЛ-позитивний статус.
- Мати або дитина мають інше захворювання, яке унеможливлює природні пологи.