Дві сторони у стосунках не є двома ідентичними особами. Вони не однакові, але мають однакові права. Це означає, що особисті межі та вибір кожної сторони мають поважатися.
Якщо особисті межі однієї зі сторін порушуються, стосунки часто бувають нещасливими.
Рівні сторони можуть допомогти одне одному почуватися добре. Чого вони не роблять:
- вони не прагнуть влади над іншим (вони не думають, що вони цінніші за іншого) або;
- Їм не треба питати дозволу або думки іншої сторони абсолютно в усіх питаннях (вони не думають, що вони варті менше, ніж інша сторона).
Рівні сторони несуть однакову відповідальність у відносинах. Наприклад: Вони разом вирішують, чи хочуть вони мати дітей чи ні (планування сім’ї), а також чи хочуть вони користуватися засобами контрацепції та якою саме формою.
Іноді нерівне ставлення може призвести до насильства з боку партнера/партнерки або сексуального насильства.
Партнеры, находящиеся в отношениях, не идентичны между собой. Это разные люди, но они имеют равные права. Это означает проявление уважения к ограничениям и выбору каждого партнера.
Если ограничения одного из партнеров не соблюдаются, отношения нередко терпят неудачу.
Равноправные партнеры способны помочь друг другу более позитивно воспринимать собственную личность. Они не проявляют таких желаний как:
- желание обрести власть над другим человеком (они не считают себя лучше других) или
- потребность получить одобрение или мнение другого человека по любому поводу (они не считают себя хуже других).
Равноправные партнеры несут равнозначную ответственность в отношениях. Например: они вместе решают, хотят ли они обзавестись детьми (планирование семьи), а также нужно ли им использовать контрацепцию и какой именно метод.
В некоторых случаях неравноправие может стать причиной насилия по отношению к партнеру или насильственного сексуального поведения.