Дві сторони у стосунках не є двома ідентичними особами. Вони не однакові, але мають однакові права. Це означає, що особисті межі та вибір кожної сторони мають поважатися.
Якщо особисті межі однієї зі сторін порушуються, стосунки часто бувають нещасливими.
Рівні сторони можуть допомогти одне одному почуватися добре. Чого вони не роблять:
- вони не прагнуть влади над іншим (вони не думають, що вони цінніші за іншого) або;
- Їм не треба питати дозволу або думки іншої сторони абсолютно в усіх питаннях (вони не думають, що вони варті менше, ніж інша сторона).
Рівні сторони несуть однакову відповідальність у відносинах. Наприклад: Вони разом вирішують, чи хочуть вони мати дітей чи ні (планування сім’ї), а також чи хочуть вони користуватися засобами контрацепції та якою саме формою.
Іноді нерівне ставлення може призвести до насильства з боку партнера/партнерки або сексуального насильства.
Партньорите в една връзка не са две идентични лица. Те не са еднакви, но имат равни права. Това означава, че границите и изборите на всеки партньор са уважавани.
Връзката често е нещастна, когато границите на единия от партньорите не се зачитат.
Равноправните партньори могат да си помагат взаимно, за да се чувстват удовлетворени. Те:
- не искат да властват над другия (те не мислят, че са по-ценни от другия) или;
- не се нуждаят от одобрението или мнението на другия за всичко (те не мислят, че са по-малоценни от другия).
Равноправните партньори носят еднаква отговорност за връзката. Например: те решават заедно дали искат да имат деца, или не (семейно планиране), дали и какъв вид контрацепция искат да използват.
Понякога неравенството може да доведе до насилие от страна на партньора или сексуално посегателство.