За законами в Європі люди можуть вільно вибирати собі партнерку/партнера.
Люди обирають собі партнерку/партнера за певними критеріями. Часто люди не усвідомлюють, що вони застосовують ці критерії. Деякі люди знають про такі критерії і хочуть собі лише таку партнерку/такого партнера, яка/який відповідатиме цим критеріям. Наприклад:
- походження;
- особистість;
- інтелект;
- почуття гумору;
- матеріальне становище;
- зовнішній вигляд …
І чоловік, і жінка можуть проявити ініціативу, щоб почати стосунки.
Іноді батьки або інші члени родини обирають ту партнерку/того партнера, із якою/яким одружиться їхня дитина. Це називається шлюбом за домовленістю. Дуже часто хлопці самі вирішують одружуватися їм чи ні, але так буває не завжди. Шлюб за примусом заборонено за законом.
Selon la loi, en Europe, les gens peuvent choisir librement leur partenaire.
Les gens choisissent un(e) partenaire selon certains critères. Souvent, les gens ne sont pas conscients de ces critères. Certaines personnes sont conscientes de ces critères et veulent uniquement un(e) partenaire qui y satisfasse. Par exemple :
- l’origine ;
- la personnalité ;
- l’intelligence ;
- l’humour ;
- la situation financière ;
- l’apparence...
Les hommes et les femmes peuvent prendre l’initiative de débuter une relation.
Les parents ou les autres membres de la famille choisissent parfois la personne avec laquelle elles veulent que leur enfant se marie. C’est ce que l’on appelle un mariage arrangé. Les jeunes peuvent souvent décider s’ils veulent se marier ou non, mais ce n’est pas toujours le cas. Le mariage forcé est interdit par la loi.