Вагінальні інфекції
Вагінальна інфекція – це інфекція піхви із симптомами, подібними до симптомів ІПСШ. Але це не ІПСШ. Часто така інфекція не передається статевим шляхом.
Інфекцію викликає грибок (Candida) або бактерія (бактеріальний вагіноз).
Ви можете запобігти більшості вагінальних інфекцій, приймаючи Ретельний догляд за піхвою.
антибіотики, окрім того, стрес також може спричинити вагінальні інфекції. Приймайте антибіотики лише у разі потреби.
У Вас може бути вагінальна інфекція, якщо у Вас є один або кілька з наступних симптомів:
- Вагінальні виділення, які відрізняються від звичайних:
- рідкі виділення з неприємним запахом;
- рясні виділення, схожі на воду або білі та крихкі.
- біль під час статевого акту;
- подразнення, свербіж або почервоніння піхви та області навколо неї;
- біль під час сечовипускання;
- набряк статевих губ.
Якщо Ви вважаєте, що у Вас вагінальна інфекція, зверніться до лікаря. Вагінальну інфекцію можна вилікувати досить легко. Лікар випише Вам рецепт на ліки або крем.
Зверніться за порадою до лікаря, якщо Ваша партнерка/Ваш партнер також потребує обстеження та лікування.
عفونت مهبلی (واژنی) عبارت است از عفونت مهبل (واژن) و علائم آن مشابه است با عفونتها و بیماریهای آمیزشی (STI) در حالی که عفونت مهبلی بیماری آمیزشی نیست و معمولاً از راه سکس منتقل نمیشود.
این عفونت توسط یک قارچ (کاندیدا) یا با باکتری (عفونت باکتریایی مهبل) ایجاد میشود.
با مراقبت مناسب از مهبل (واژن) خود میتوانید از اکثر عفونتهای مهبلی جلوگیری کنید.
مصرف آنتی بیوتیک و استرس نیز ممکن است باعث عفونت مهبلی شود. فقط در مواقع ضروری از آنتی بیوتیک استفاده کنید.
اگر یکی یا چندین علائم زیر را داشتید، ممکن است به عفونت مهبلی مبتلا باشید:
- ترشح مهبل (واژن) که با حالت عادی متفاوت است:
- ترشح بدبو است؛
- میزان ترشح زیاد و به صورت آبکی یا سفید پنیری شکل است.
- درد هنگام آمیزش جنسی;
- التهاب، خارش یا قرمزی مهبل و اطراف آن؛
- درد هنگام ادرار کردن؛
- متورم بودن لبهای مهبل.
اگر فکر میکنید که ممکن است به عفونتمهبلی (واژنی) مبتلا باشید، با دکتر صحبت کنید. معالجه عفونت مهبلی (واژنی) آسان است. دکتر به شما نسخه ای برای تهیه دارو یا پماد میدهد.
از دکتر بپرسید که آیا لازم است که شریک شما نیز مورد آزمایش و معالجه قرار بگیرد.